Аліса Мудрицька (Косівська районна газета "Гуцульський край")
Цей світ не потонув у трясовині буднів і рухається уперед, а отже,
розвивається, завдяки ентузіастам. Якби президент Косівського мотоклубу
«Хайлендерс» Василь Курищук і його віддані мотовершники не ініціювали,
не організували і не витягували на своїх плечах ідею проведення
завершальних етапів Кубка України з мотокросу, якби районна влада і
громада села Вербовця їх у цьому не підтримали, хтозна, чи побачили б
цього року жителі і гості нашого краю яскраві та експресивні перегони на
мотоциклах.
В останні дощові дні липня Вербовецьку мототрасу на присілку Синегово
блискучі байки буквально переорали колесами. Грізний рик потужних
двигунів, запаморочливі стрибки з трамплінів – видовище не для
слабкодухих, адреналіну вистачало всім: спортсменам, уболівальникам і
випадковим зівакам.
Як вдалося «затягнути» на Гуцульщину ці престижні змагання? Відповідь
на це питання дав президент мотоклубу, голова районної федерації
мотоциклетного спорту Василь Курищук:
— У Косові завжди любили спорт і були перспективні спортсмени. А ще у
нас є добра база. Маю на увазі мототрасу на присілку Синегово, яку село
Вербовець щороку дає нам в оренду для проведення змагань.
Майже місяць – кожного дня! – члени мотоклубу і просто шанувальники
цього виду спорту готували трасу у Синегово для змагань. Насипали
трампліни, розчищали і розширювали полоси, косили траву, обкладали
дерева тюками з соломою — для безпеки. А ще встановлювали мийки, душі,
туалети. Трасу у Вербовці тестував комісар європейської федерації
мотоциклетного спорту. Окрім того, їй ще на три роки було продовжено
ліцензію на право проведення таких перегонів.
Цього року у змаганнях взяли участь 77 спортсменів з восьми областей
західного регіону. Кількість глядачів вимірювалася не однією тисячею.
Честь косівської мотошколи захищали шість спортсменів. Вік у байкерів
був дуже демократичний — від 5 до 68 років. Серед них була навіть одна
панянка — Корнелія Панько з Хуста. Змагання проводилися в 11 класах,
залежно від «кубатури» мотоцикла і року народження спортсмена. Вартість
найдешевшого байка сягала півтори-дві тисячі доларів США, найдорожчого –
вісім тисяч.
Такі заходи – це велика відповідальність для організаторів, адже
йдеться про масове дійство, у якому беруть участь тисячі людей. Тому без
допомоги місцевої влади і відповідних служб не обійтися.
— Ми не перший рік проводимо такі змагання, маємо досвід співпраці з
правоохоронними органами, медиками і МНС-никами, — каже Василь Курищук. —
Ось і цього року вони оперативно відгукнулися і сумлінно виконували
свої обов’язки упродовж усіх змагань. Гонка пройшла без травм і
неприємних ексцесів. Для нас це дуже важливо.
Як зізнався нам Василь Курищук, мотоспортсменів і гостей цих змагань
приваблюють не лише добра траса у Синегово, а й традиційна гуцульська
гостинність і самобутня концертна програма, яка є обов’язковим
супутником цих змагань. «Наше життя можна вкласти у три слова: робота,
дім, робота, — міркує уголос Василь Курищук. – Ми хотіли, щоб учасники і
гості змагань відпочили у нас душею, тому намагалися створити для них
незабутню атмосферу свята».
Цьогоріч організатори не стали запрошувати професійні музичні
колективи. Покликали аматорів з районного Будинку культури і
Вербовецького народного дому. Відгукнувся на запрошення відомий
косівський композитор і співак Василь Звіздарик. Приїхали також співаки з
Івано-Франківська і Гвіздця.
На жаль, якої теми не торкнешся, скрізь упираєшся у фінансову стіну.
Була вона і на цих змаганнях. Вітчизняна фінансова криза, місцева повінь
випотрошили гаманці потенційних спонсорів. Доводилося обходитися
мінімальними затратами і підтримкою поодиноких доброчинців. Хтось дав
дошки на сцену, хтось — солярку, другий пригнав грейдер, щоб розчистити
трасу… Власник магазину «Автолюкс» із Кут виділив 1000 грн. «Але основну
підтримку нам надав голова райдержадміністрації, — каже Василь Курищук.
— Якби не Ярослав Іванович Шинкарук, думаю, ми відмінили би ці
змагання. Бо фінансово було дуже складно. Райдержадміністрація надала
кошти на транспортні витрати, які є не нашою забаганкою, а обов’язковими
для таких змагань, без них гонка просто не відбулася б. Йдеться про 50
гривень для кожного спортсмена, а їх у нас, нагадаю, було 77. Заступник
голови РДА Анастасія Костюк і завідувач сектору у справах сім’ї, молоді
та спорту РДА Михайло Мельничук теж приділили багато уваги цим
змаганням, допомагали нам вирішувати багато організаційних питань.
Приємно, що районна влада усвідомлює важливе значення розвитку спорту у
нашому районі, підтримує дійства, які поліпшують спортивний імідж нашого
краю, приваблюють до нас відомих спортсменів і тисячі туристів».
Змагання такого рівня – це добра школа для їхніх учасників. На жаль,
законодавцями мотоциклетної моди цього разу виступали заможні немісцеві
мотоклуби, які полюють за перспективними спортсменами і пропонують їм
співпрацю на вигідних фінансових умовах. Тому призові місця посіли саме
представники цих команд. Але й наші хлопці не пасли задніх. Дмитро
Курищук з Пістиня виборов друге місце, а Тарас Шкром’юк з Шешорів – 5
місце у класі 65 куб. см.
— Хочу також подякувати всім, хто допомагав у проведенні цих змагань,
найперше – членам нашого мотоклубу, а також батькам, які не бояться і
дозволяють своїм дітям займатися цим видовищним і активним видом спорту,
— наголосив голова районної
федерації мотоциклетного спорту.
Змагання закінчилися, а Члени мотоклубу «Горяни» мріють про те, щоб
мототраса у Синегово була в їх постійному користуванні. Тоді вони
облаштували б на ній стаціонарний оздоровчий мото-, вело і автотабір для
спортсменів і просто любителів цих видів спорту. А ще вони мріють
проводити на Косівщині не лише етапи, а офіційний Чемпіонат України.
Місцева траса це дозволяє. Потрібна лише моральна і фінансова підтримка
усіх, у чиїй компетенції вирішити це питання: депутатського корпусу і
територіальної громади Вербовця, районної влади.
|